Сообщения

Підсумки 2023 року

-
Я уже бачу, що буде дуже важко, я давно перестала себе чути, тому підводити подібні підсумки року це щось на рівні з чимось магічним і нереальним. Але все ж я спробую, можливо щось з цього і вийде. 1. Найкращий момент року.  Поїздка в Луцьк, поїздка у Львів, шашлики на природі, на дачі. І взагалі, найкращі були ті моменти, коли в душі був спокій. Коли мені не потрібно було хвилюватись, не потрібно було підбирати правильних слів.  2. Що мене особливо надихало в цьому році?  Сама я себе надихала, сама я себе просила, вмовляла. Взаправду був важкий рік фізично і морально. Я настільки віддалилась від себе. Я наскільки заснула в своєму коконі. Що мені дуже страшно і дуже важко достукатись до себе і почути свій внутрішній голос. 3. Головна новина року.  Вагітність Маші. Це єдине, що прийшло в голову в даний момент. Нічого в моєму житті... ну, ні, звісно, головною новиною року було те, що мені зрадив коханий чоловік. Прямо у мене під носом. Прямо не ховаючись. А потім дівчина, з якою він мені
Отправить комментарий
Прошлое

06 липня 2023 року

-
 Я читаю останні записи, які були зроблені уже дуже давно, здається, в іншому житті і не розумію, як після всього я досі на цій дорозі, з цими головними героями, з цим сценарієм. Я не усвідомлюю, як могла допустити всього, що встигла пережити за весну 23 - зрада, безкінечна зрада коханого чоловіка, який грав на два фронти, посміхаючись і цілуючи вдень мене, а вночі іншу. Чи пробачила? Ні. Чи дала другий шанс? Так.   Я знаю, що люди не змінюються. Я знаю, що він не зміниться ніколи в житті, не буде такого його, яким він був раніше. І хоча зараз я переживаю приторно-солодке шоу в його виконанні, я знаю, що одного разу я знову побачу його диявольський погляд і викривлене обличчя. Я знову відчую несамовитий жах і ненависть до цієї особи. Я знову стану маленькою дівчинкою, яка не може себе захистити, бо не може причинити болі іншому, навіть своєму ворогу.  Але це не зупиняє мене. Як і не зупиняють лишні 20 кілограм, які я прагну з себе скинути. Вони набрані зі стресом, набрані зі страхом, н
Отправить комментарий
Прошлое

11 грудня 2022 року

-
 Кава. Тиша. Ранок неділі. Я вдома і мене майже все влаштовує. Не влаштовує хіба те, що я не можу нормально виспатися, а все одно по відчуттях ніби я спала рівно норму. Це був тиждень чистоти і прибирань до останньої краплі сили. Я зробила максимально те, що запланувала і мені сьогодні просто по закону дозволено вихідний. Але мучить мене дещо інше. Затримка. Нехай в один день, але коли ти знаєш, що впринципі тебе намагаються утримати отаким дивним нелюдським способом, стає не по собі. Хтось скаже мені - дурна, то любов, коли чоловік хоче від тебе дитину. Але ніхто не знає другу частину айсберга, яка знаходиться під водою. І ніхто не здогадується, яких зусиль для мене стає нині це кохання.   Це все втомлює сильніше фізичної роботи. Коли бажання бути поруч з коханим перетворилось на дику відразу від цієї людини. Піти - легко лише сказати, зробити, коли ти со-залежна дуже важко. Так ,все лише в моїй голові. І ця затримка, яка як сніг на голову. Я вперше в своєму житті настільки бажаю прих
Отправить комментарий
Прошлое

24 жовтня 2022 року

-
 Я мовчу. Не фізично, ні. Хотіла б, але занадто багато факторів, які не дають змоги. Мовчу в душі, закриваю її ментальний рот, щоб та не кричала занадто голосно, бо і так не найс. Вічні тривоги розривають на шматки, коли ти відчуваєш, що все буде ок, а навколо тебе паніка і немає місця де сховатись, бо повсюди небезпека. І ти ховаєшся всередині, а там і так все кричить через німоту. Їй-богу, німота голосніша за мовчання риби. Я дійшла до краю, до тої межі, хотіла б повернутись назад, але ніяк, розумію, що туди дороги уже немає, є лише той рівень на якому я зараз і та я, яка більше не стане колишньою, бо занадто добре все розуміє і знає. Але й уперед немає шляху, вище лише дах. Або ж чиєсь дно. Як все цікаво і банально.  Читаю книгу про жіноче задоволення і про те, як досягати оргазму. Уявляю як все оце робила зі своїм партнером і перед очима кадр - де він завмирає і я майже була впевнена, що він заснув, але ні, хвилини через 2, з гидотою в голосі запитує чи я уже закінчила і чи можна й
Отправить комментарий
Прошлое

2 октября 2022 года

-
 Я не писала слишком давно, чтоб теперь, оглядываясь назад, считать все случившееся правдой. Я переживаю войну, огромную, настоящую, с тревогами и сиренами, подвалами и ямами в парке, с штабами и складами, с ребятами, которых мы встречаем стоя на коленях, нашими героями. У меня в ушах бесконечный непрекращающийся вой, сводящий меня порой с ума. Я живу до сих пор в феврале, хотя скоро новая зима. И одновременно, с войной внешней я переживаю войну внутреннюю, когда кажется, что дальше больше не куда. Что больше ничего не удивит, но удивляет и периодически даже удавляет всеми своими событиями, который накладываются друг на друга, а я где-то уже практически на самом дне без сил и возможности идти дальше.  Я повержена с пъедестала, на который сама себя воздвигла. Придавлена ношей, которая оказалась мне не по силам. Избавлена жизненной энергией в связи с тем, что моральные побои не считаются в этом мире закононаказуемыми. Вслед за моральными пришли физические. Когда твою одежду выбрасывают н
Отправить комментарий
Прошлое

8 января 2022 года

-
 Остановиться. Просто перестать бежать. Перестать даже крутить мысли в голове о том, что мне надо ещё это сделать, и это, и вот ещё бы сериал на фоне или те самые психологические видео. Стоп. Маленькая моя девочка, мир немного видоизменился за последние 7 дней. Мы пережили с тобой настолько огромнейшее землетрясение, настолько сильно был разрушен мир вокруг нас и случилось то, чего впринципе мы даже не могли с тобой помыслить. Но да, это произошло. И происходит. И не нам уже судить почему именно так. И почему именно мы.  Мой мужчина со мной. Именно мой мужчина, который сам того не подозревая, подвёл черту, добавил последнюю каплю и переполнил океан. Никто не понял и не осознал. Я вот пока точно. Хотя умудрилась уже перепрожить огромный груз вины, заболеть и осознать, что никогда ничего не зависело от меня. Мир вёл меня самыми хуёвыми дорогами, чтоб однажды привести меня к счастью. Так что не стоит удивляться, что в этот раз случилось аналогично. И хотя говорят, что на чужих слезах счас
Отправить комментарий
Прошлое

18 декабря 2021 года

-
 Мама, знаешь, я счастлива. Вот именно сейчас, в этом месте, в эту секунду. С разбитым сердцем, разрушенным миром, уничтоженной нервной системой и пустотой в груди. Я счастлива, что могу дышать с перебоями, но сама. Я счастлива, что то, что произошло со мной и до сих пор периодически происходит больше не задевает меня. Я счастлива, что разочарование случилось со мной именно в этом возрасте. Что опыт, который мне пришлось пережить, произошёл сейчас, а не добрый десяток лет назад. Тогда бы я не вынесла, не вытерпела бы всего навалившегося, придавившего меня бетонной плитой. Тогда бы я случилась слишком неправильной, с неправильным видением мира и неверными выводами. Тогда бы я стала каменной и злой и не сумела бы принять всех вылезающих наружу демонов из моего омута. Они оказываются слишком крутыми и замечательными, если ты готов с ними дружить и принимать их природу. Они чудесные советчики и помощники, но только в том случае, если ты с ними искренен. И я учусь уживаться со всем, что сей
Отправить комментарий
Прошлое