четверг, 24 марта 2011 г.

Він


Він часто ходив по вулицям чужого міста, яке за такий короткий час стало йому як рідне. Спогади навіювали йому сумні думки, від яких іноді хотілось лізти на стінку.... Так, саме тут сталось те, що хотілось забути, але на жаль, це зробити неможливо. Частину життя не вирвати з пам'яті та не викинути...
Засинав пізно вночі та прокидався зранку з однаковими думками про те, що чогось не вистачає, але чого? Він не знав відповіді на це запитання. Хоча десь в самій глибині душі він відчував що саме йому потрібно і розумів це. Але просто боявся зізнатись, боявся відкритись и знову обпектися...
Він, той що піднімає настрій кожному просто своєю посмішкою, своєю присутністю, з ним цікаво та весело, з ним можна порадитись і отримати відповідь на усі запитання, сам заплутався у своєму житті. Він знав, що усе йде не так і нічого з цим не поробиш, але завжди був на позитиві і відчував, скоро... скоро щось має статись хороше, та що хороше, просто чудове. Треба тільки зачекати...
І він дочекався... Після того знайомства здавалось, що світ наповнився яскраво-кольоровими фарбами. Він вагався, не знав як йому поступити. Хотілось нарешті отримати це щастя, але щось з минулого його тримало. Та дороги назад немає і потрібно жити уже майбутнім, тому вирішив... Після розмови з нею зрозумів, що зробив все правильно. Не ходив по землі, а літав, окриленний прекрасним почуттям.  Здавалось, що він знайомий з нею давно-давно, років десять. Може говорити про все на світі і впевнений, що вона його зрозуміє. А головне - йому було з нею добре. 
Позитивно настроєний, він легко справлявся з усіма проблемами, щоб швидше піти та побути з нею трошки довше. Та час нестримно летів вперед скорочуючи їх зустрічі, а йому хотілось, щоб він зупинився назавжди, щоб вона назавжди залишалась з ним... Але він розумів, що годинник не зупинити і скоро вона поїде додому, хоч як їм двом цього не хотілось.  
Він не хотів про це думати. Зараз він щасливий з нею і це головне, а далі будь що буде. Головне, що вона поряд, ніжно його обіймає і цілує, шепоче щось приємне на вухо і потрібно насолоджуватись цим зараз, а потім вони обов'язково щось придумають...
Він навіть і не міг уявити собі, що там на небесах уже все давно продумано. Що у них буде все чудово і вони будуть разом. Їхні Ангели Охоронці уже про все подбали і зараз просто насоложуються щастям своїх підопічних.