Щоденник

Я уже бачу, що буде дуже важко, я давно перестала себе чути, тому підводити подібні підсумки року це щось на рівні з чимось магічним і нереальним. Але все ж я спробую, можливо щось з цього і вийде. 1. Найкращий момент року.  Поїздка в Луцьк, поїздка у Львів, шашлики на природі, на дачі. І взагалі, найкращі були ті моменти, коли в душі був спокій. Коли мені не потрібно було хвилюватись, не потрібно було підбирати правильних слів.  2. Що мене особливо надихало в цьому році?  Сама я себе надихала, сама я себе просила, вмовляла. Взаправду був важкий рік фізично і морально. Я настільки віддалилась від себе. Я наскільки заснула в своєму коконі. Що мені дуже страшно і дуже важко достукатись до себе і почути свій внутрішній голос. 3. Головна новина року.  Вагітність Маші. Це єдине, що прийшло в голову в даний момент. Нічого в моєму житті... ну, ні, звісно, головною новиною року було те, що мені зрадив коханий чоловік. Прямо у мене під носом. Прямо не ховаючись. А потім дівчина, з якою він мені

 Я читаю останні записи, які були зроблені уже дуже давно, здається, в іншому житті і не розумію, як після всього я досі на цій дорозі, з цими головними героями, з цим сценарієм. Я не усвідомлюю, як могла допустити всього, що встигла пережити за весну 23 - зрада, безкінечна зрада коханого чоловіка, який грав на два фронти, посміхаючись і цілуючи вдень мене, а вночі іншу. Чи пробачила? Ні. Чи дала другий шанс? Так.   Я знаю, що люди не змінюються. Я знаю, що він не зміниться ніколи в житті, не буде такого його, яким він був раніше. І хоча зараз я переживаю приторно-солодке шоу в його виконанні, я знаю, що одного разу я знову побачу його диявольський погляд і викривлене обличчя. Я знову відчую несамовитий жах і ненависть до цієї особи. Я знову стану маленькою дівчинкою, яка не може себе захистити, бо не може причинити болі іншому, навіть своєму ворогу.  Але це не зупиняє мене. Як і не зупиняють лишні 20 кілограм, які я прагну з себе скинути. Вони набрані зі стресом, набрані зі страхом, н