Щоденник

* * * Она останавливает меня на лестничной клетке, сгребает в охапку в свои объятия и спрашивает так тихо, на ухо: "Маленькая моя, почему у тебя так сильно болит душа?" И я задыхаюсь от этих слов, чувствую как внутри всё кипятком ошпаривается, как ноет то, что запрятано от посторонних глаз. И не нахожу что ответить, только улыбаюсь сильно, чтоб не разрыдаться прямо перед ней. Чтоб только не превратиться в вертикальную лужу и не затопить своей болью целый мир. Чтоб только не выдать того, что так тщательно оберегаю. Те самые воспоминания, которые самостоятельно придумала и из-за которых потом целый год приходила в себя, собирая сознание по кусочкам. О том, кто был всей жизнью и до сих пор ею остаётся. О каждом взлёте и падении. Лишь бы не выдать саму себя. Лишь бы не проговориться.  * * * Д. и М. спускаются по ступенькам, я разминаясь с ними: Я: Привет, добрый день! Д: Привет! М: А почему ему привет, а мне добрый день? Я: Ну ладно, привет!  И, разразившись с

Як писати "живі" тексти: 5 порад анонімного автора Актуальність текстів в епоху інтернету відіграє важливу роль не лише для користувачів соцільних мереж, а і для блогерів та авторів книг. Саме цим ми привертаємо увагу читачів до власної продукції, намагаємося зацікавити, довести їх унікальність. Набільш вдало це виходить, коли текст хороший, а хороший він тоді, коли він живий. Наступні поради підкажуть як цього досягнути. 1. Живий, значить з душею. На автоматі написані декілька речень ніколи не зацікавлять читача на відміну від тексту, в який автор вклав частинку своїх почуттів. 2. Пиши так, як ніби розмовляєш з другом і розповідаєш йому цікаву історію зі свого життя. Звісно, якщо це не стосується ділового стилю.  3. Дотримуйся лише тих правил написання, які допоможуть уникнути небажаних помилок.  4. Табу на "розумні" слова. Існує думка - якщо ти прочитав цілу сторінку і не запам'ятав про що вона, значить десь там є слово, значення якого ти не розу